Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.

Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.







Господи, Іисусе Христе, Сине Божий, помилуй нас грішних




Церква архістратига Михаїла с. Лукаші збудована на кошти і стараннями боголюбивих селян в 1896-му році. З 1931-го по 1941 рік більшовицька влада використовувала церкву, як зерносховище. В 1942-му році під час німецько-фашистської окупації в церкві були відновлені богослужіння і з тих пір храм не закривався.

lukashichurch@meta.ua

неділя, 28 червня 2009 р.

Благословіння випускників школи




Вже стало традицією для випускників середньої школи, після складання іспитів, приходити в сільський храм, щоб отримати Боже благословіння на доросле життя. Перед урочистою частиною, що проходить на шкільному подвір'ї, випускники приходять в церкву разом зі своїми батьками та іншими родичами. Священик звершує молебень, після якого звертається до присутніх з настановами та повчанням. Потім настоятель храму виголошує "многія літа" і кожен випускник підходить до нього під благословіння. Після короткої фотосесії винуватці цих урочистостей йдуть до школи, щоб отримати свої атестати.

субота, 27 червня 2009 р.

Загальні відомості про село




Лукаші – село Баришівського району Київської області розташоване за 20 км на північний Схід від смт Баришівка. Через усе село з Півночі на Південь повільною течією протікає невеличка ріка Сухоберезиця. Завдяки шлюзам Сухоберезиця скоріше не ріка, а поєднані між собою ставки з повільною течією. На території села археологами виявлено поселення Пізньотрипільської і Черняхівської культур, поселення ІІ тисячоліття до Різдва Христового, а також три поселення часів Київської Русі. Село засноване родиною Лукашів – посполитими селянами з Правобережжя в кін.XVI на поч. XVII ст.ст. На карті французького інженера Гійома Боплана 1650 року, Лукаші вже були позначені. З кін. XVII ст. відома перша церква, а в 1896 році була збудована нова, яка збереглася до сих пір. В другій пол. XVII ст. в село масово підселяються земельні козаки, які до 1917 року були найчисельнішою верствою в Лукашах. Село сильно постраждало в часи Голодомору 1932-33 років, з голоду померло понад 500 осіб. На сільському кладовищі є пам’ятник жертвам голодомору.



Зараз в Лукашах проживає понад 1200 осіб, діє середня школа і дитячий садок, є відділення зв’язку, два ФАПи, кілька магазинів, агрофірма, православна парафія.

Функціонує автобусне сполучення зі столицею та районним центром. Село лежить на автошляху Київ – Згурівка з відгалуженням на Баришівку. Досить мальовнича місцевість і численні ставки ваблять сюди рибалок. Є перспектива розвитку зеленого туризму.