Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.

Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.







Господи, Іисусе Христе, Сине Божий, помилуй нас грішних




Церква архістратига Михаїла с. Лукаші збудована на кошти і стараннями боголюбивих селян в 1896-му році. З 1931-го по 1941 рік більшовицька влада використовувала церкву, як зерносховище. В 1942-му році під час німецько-фашистської окупації в церкві були відновлені богослужіння і з тих пір храм не закривався.

lukashichurch@meta.ua

неділю, 11 жовтня 2009 р.

Лукаші та навколишні села на карті 1886 року.

На військовій карті 1886 року бачимо, розташування Лукашів та інших сіл таким, яким воно було понад 120 років тому. До відкриття нової церкви лишалося ще 10 років, її навіть ще не почали будувати. Стара церква стояла метрів 250 на Схід від нинішньої на березі Сухоберезиці. Настоятелем храму тоді був священик Афанасій Десятунов, який вже на той час прослужив в селі 40 років. Поміж Лукашами та Корнієвкою знаходився хутір Яценків. Позначено на карті кілька доріг, що ведуть з Лукашів до навколишніх сіл. А навколо села знаходилося аж 24 вітряка. Трохи змінені назви сусідніх сіл Паришків на карті позначений як Парошково, а Корніївка - Карніївка.
З того часу "багато втекло води" - багато чого змінилося, проте і сьогодні на сучасних військових картах можна знайти наше світле село - Лукаші.

середу, 23 вересня 2009 р.

22 вересня -деньпам'яті святителя Феодосія Чернігівського

22 вересня -день пам'яті святителя Феодосія Чернігівського, якому присвячений північний приділ храму. На це престольне свято з'їхалися священики з інших парафій району, та віряни з інших міст та сіл. Богослужіння очолив благочинний церков Баришівського району протоієрей Любомир Біляк. Ще до початку літургії священики соборно відслужили акафіст святителю, а після літургії, було звершено хресну ходу навколо храму і новозбудованої каплиці. Благочинний звернувся до присутніх з напутнім словом, закликавши гуртуватися лукашівців навколо храму, який є осередком духовного життя в селі.

вівторок, 8 вересня 2009 р.

Літо минуло

Додати зображенняЦього року прихожани разом з настоятелем відвідали Мгарський монастир на Полтавщині. Продовжувались роботи по будівництві каплиці на честь ікони Богородиці "Нечаянная радость". Людно в храмі було майже усі неділі, а особливо на свята: пресвятої Трійці, св.ап-в Петра і Павла, св.-х Маккавейських мучеників, Преображення Господнє та Успіння пресв. Богородиці. До речі на Успіння після звершення божественної літургії настоятель молитовно благословив учнів студентів та учителів на новий навчальний рік. В першу неділю вересня людей в храмі поменшало, частина дачників разом з дітками вже повернулися до столиці.

неділю, 28 червня 2009 р.

Благословіння випускників школи




Вже стало традицією для випускників середньої школи, після складання іспитів, приходити в сільський храм, щоб отримати Боже благословіння на доросле життя. Перед урочистою частиною, що проходить на шкільному подвір'ї, випускники приходять в церкву разом зі своїми батьками та іншими родичами. Священик звершує молебень, після якого звертається до присутніх з настановами та повчанням. Потім настоятель храму виголошує "многія літа" і кожен випускник підходить до нього під благословіння. Після короткої фотосесії винуватці цих урочистостей йдуть до школи, щоб отримати свої атестати.

суботу, 27 червня 2009 р.

Загальні відомості про село




Лукаші – село Баришівського району Київської області розташоване за 20 км на північний Схід від смт Баришівка. Через усе село з Півночі на Південь повільною течією протікає невеличка ріка Сухоберезиця. Завдяки шлюзам Сухоберезиця скоріше не ріка, а поєднані між собою ставки з повільною течією. На території села археологами виявлено поселення Пізньотрипільської і Черняхівської культур, поселення ІІ тисячоліття до Різдва Христового, а також три поселення часів Київської Русі. Село засноване родиною Лукашів – посполитими селянами з Правобережжя в кін.XVI на поч. XVII ст.ст. На карті французького інженера Гійома Боплана 1650 року, Лукаші вже були позначені. З кін. XVII ст. відома перша церква, а в 1896 році була збудована нова, яка збереглася до сих пір. В другій пол. XVII ст. в село масово підселяються земельні козаки, які до 1917 року були найчисельнішою верствою в Лукашах. Село сильно постраждало в часи Голодомору 1932-33 років, з голоду померло понад 500 осіб. На сільському кладовищі є пам’ятник жертвам голодомору.



Зараз в Лукашах проживає понад 1200 осіб, діє середня школа і дитячий садок, є відділення зв’язку, два ФАПи, кілька магазинів, агрофірма, православна парафія.

Функціонує автобусне сполучення зі столицею та районним центром. Село лежить на автошляху Київ – Згурівка з відгалуженням на Баришівку. Досить мальовнича місцевість і численні ставки ваблять сюди рибалок. Є перспектива розвитку зеленого туризму.